У Михайла Черенкова, пастора зі штату Вашингтон, є родичі як у Росії, так і в Україні, тобто з обох боків лінії фронту. І там, і там він має і духовну сім'ю. А тим часом воєнна пропаганда вже проникла і в навколишні іммігрантські церкви.
Пастори євангельських церков у США, в яких американці російського та українського походження разом вклоняються Богу, помічають очевидну, хоч і не висловлювану напруженість між тими, хто вірить російському президентові Володимиру Путіну, який виправдовує вторгнення в Україну, і тими, хто відверто засуджує цю несправедливу війну. Багато хто має зв'язки з обома країнами, але тепер війна виявила політичні розбіжності, які раніше не обговорювалися.
Черенков очолює баптистську церкву «Відродження», Ванкувер, штат Вашингтон, яка має 400 членів, переважно українців. Він виріс в Україні, де зараз один із його братів воює, а батьки ховаються в бомбосховищі, але народився він у Росії, де має сестру.
Сестра Черенкова, також баптистка, підтримує вторгнення і вважає його природним наслідком зближення України з Європейським Союзом та США. Вона впевнена, що Україна має підкоритися Путіну.
«Це важко обговорювати, – каже Черенков. – Нам усім тяжко».
Більш відкрито проявляється напруженість між українською та російською православними церквами Сполучених Штатів Америки. Минулого тижня в Нью-Йорку російських православних лідерів було запрошено разом із губернатором Нью-Йорка в український православний собор Святого Володимира на молебень за Україну. Губернатор прийшов, а російське духовенство ні.
У Сакраменто, Каліфорнія, куди стікалися євангельські християни з Радянського Союзу, помічник пастора російськомовної баптистської церкви розпочав недавнє служіння із заклику до єдності. За його словами: «Сатана хоче розділити і нашу євангельську громаду в питанні, хто за росіян, а хто за українців». Він засудив війну, висловивши цим свої політичні вподобання, що є безпрецедентним для церкви.
Слов'янські євангельські церкви в США є центром тяжіння для іммігрантів зі східних слов'ян з Росії, України та інших країн пострадянського простору. Ці християнські громади об'єдналися навколо спільного минулого, коли їм доводилося тікати від радянських репресій і коли їхні сім'ї часто складалися з представників різних союзних республік. Конфлікти, організовані Росією в 2014 році в Східній Україні, виявили деякі політичні розбіжності в американських слов'янських громадах, але церковні лідери рідко говорили про них публічно.
Навіть незважаючи на те, що в громаді, якою керує Черенков, є і росіяни, і українці, лідери церкви «Відродження» моляться і підтримують Україну, й це не призводило до якихось явних поділів. Але, за його словами, деякі слов'янські церкви в цьому регіоні сперечаються про це публічно, причому американці російського походження виправдовують вторгнення тим фактом, що Україна зближується із Заходом, повторюючи, на думку Черенкова, кліше з російських ЗМІ.
«Ми маємо бути сильними та чесними. Ми маємо називати речі своїми іменами, – каже Черенков. – І в той же час, я повинен мати співчуття до людей слабких, немічних і тих, хто є жертвами промивання мізків. … Мені їх просто шкода. Дуже сумно, що ми, християни, так сильно піддаємося впливу державної пропаганди, як тут, у США за часів Трампа, так і в Росії за часів Путіна. Дуже сумно, що ми довіряємо політикам як лжемесіям замість того, щоб довіряти Євангелії Ісуса Христа».
Після лютневого вторгнення російські державні ЗМІ, на кшталт Channel One Russia та RT America, втратили свої позиції в США, оскільки YouTube заблокував мовлення RT America, але їх все ще можна дивитися на інших платформах потокової трансляції.
RT America підтримує вторгнення, описує українців як людей з «європейськими цінностями» та звинувачує їх у злочинах проти мирного населення на Донбасі. Ось один із заголовків, винесених на рекламний банер цього каналу: «Росія звинувачує ЗСУ в обстрілі інфраструктури ЧАЕС». Радіо Sputnik News, що фінансується державою, розмістило такий заголовок: «Історія про те, як Америка заграє з неонацистами України».
Парафіяни довіряють державним ЗМІ
Інші американські пастори як українського, так і російського походження говорять щось подібне й також висловлюють побоювання щодо впливу державної пропаганди.
«Мені дуже шкода, бо вважається, що християни – це люди, які знають правду», – каже Павло Дем'яник, пастор, який керує Західноукраїнською баптистською конвенцією в США.
Він розуміє, чому російські євангельські християни за Путіна практикують самоцензуру. Глава Російського союзу євангельських християн-баптистів Петро Міцкевич, наприклад, підписав заяву Всесвітнього баптистського альянсу, в якій відсутнє слово «війна» та прямі звинувачення, тому що пастори в Росії ризикують бути заарештованими за відверті висловлювання.
«Але тут, у Сполучених Штатах… вони, начебто, не повинні боятися, оскільки американський уряд не робитиме проти них нічого, – каже Дем'яник. – Проте деякі російські церковні лідери все ще мовчать. … Багато хто з них має минулий досвід життя в Радянському Союзі. Багато хто з них або з їхніх батьків пройшов через гоніння й в'язниці. Я цього не розумію».
Глава Тихоокеанського об'єднання слов'янських церков євангельських християн-баптистів, пастор Іван Мілєєв сказав, що якщо росіяни й підтримують війну, вони «поводяться тихо». Він думає, що мало хто слухає російську пропаганду.
«У нас є віруючі, які не розуміють англійську на 100 відсотків. Вони іноді слухають російські новини, тому вони вірять у будь-якій нісенітниці й стають жертвами пропаганди», – каже Мілєєв. Його батько росіянин, мати українка, і він виступає проти війни.
Дослідницький центр П'ю, «Нільсен» та інші аналітичні організації не мають інформації щодо того, скільки американці російського походження споживають продукції російських державних ЗМІ. Але дослідник Антон Ширіков каже, що російські іммігранти, особливо ті, хто приїхав уже в дорослому віці, дивляться російські державні телеканали, тому що вони їм знайомі, вони ведуть мовлення російською і вони їм більш цікаві, ніж американська політика.
Ширіков, колишній російський незалежний журналіст, тепер працює у Вісконсінському університеті над дисертацією про російську пропаганду та цензуру. Незважаючи на те, що в Росії існували незалежні ЗМІ до того, як вони були закриті у зв'язку з війною, росіяни вважають за краще отримувати інформацію з державних джерел.
«Тут та сама логіка, за якою люди обирають джерела інформації в різних країнах, – написав нам Ширіков у електронному листі. – Люди люблять читати/дивитися те, що зображує їхню країну в гарному світлі … у той же час, ті, хто підтримують війну, можливо, навіть не дивляться телевізор, але все одно вони отримують уявлення про те, що відбувається від друзів у церкві».
Американці російського походження намагаються подолати напруженість
Війна була першою темою служіння 6 березня в російській церкві євангельських християн-баптистів у Сакраменто, також відомою під назвою Церква Брайт, за назвою району, де проживають переважно слов'яни.
«Ми молимося, щоб Бог зупинив цю війну, – сказав помічник пастора Ігор Дронов своїй громаді, яка налічує 2000 людей. – Нам також потрібен цей мир. … Нехай об'єднає нас Бог у цьому поклонінні й через ці символи, які нагадують нам про кров, що текла з ран Ісуса Христа, та про Його смерть. Тіло Христа було ламане. Нехай відновить нас Бог у нашій єдності».
Старший пастор Михайло Авраменко сказав, що у зв'язку з цією війною церква вперше висловилася на політичну тему. Вони завжди дотримувалися певної обережності, щоб уникнути непотрібної напруженості, оскільки їхнє богослужіння дивляться багато росіян, які проживають у Росії. Але коли Росія вторглася до України, керівництво церкви заявило, що вони рішуче підтримують волю України.
«Ми намагаємося обережно вибирати слова, – сказав Авраменко, – але коли сталося вторгнення і ми побачили всю цю жорстокість, то ми сказали, що це є вторгнення. І ми виступаємо проти нього».
Російські баптисти старшого віку підтримують пацифізм, як повідомили нам кілька пасторів з-поміж російських іммігрантів, які й самі наражалися на ризик арешту через те, що відмовлялися брати до рук зброю під час обов'язкової служби в Радянській Армії. Вони вважають за краще не говорити про політику з кафедри, а проповідувати Євангелію.
Андрій Чумакін, президент Північно-західного об'єднання церков євангельських християн-баптистів, пастор церкви «Спасіння» в Еджвуді, штат Вашингтон, був одним з пасторів-пацифістів, що іммігрували до США з Росії 20 років тому. Він сказав, що російські баптисти «за жодних обставин не торкаються політичних тем». Іван Мілєєв, голова Тихоокеанського об'єднання слов'янських церков євангельських християн-баптистів підтверджує цю тенденцію.
«Для мене як для лідера важливо чітко сформулювати послання. Інші лідери не хочуть приймати в цій ситуації чийсь бік [і кажуть :] “Ми християни і ми не беремо участі в політиці”, – сказав Мілєєв. – Вони намагаються ізолюватися від реальності … бо в їхніх церквах є проросійськи налаштовані люди. Вони хочуть догодити всім і не хочуть провокувати суперечок. Я думаю, що зараз, коли йде війна та гинуть безневинні люди, неправильно говорити: “Це не моя справа”».
Безліч американських євангельських лідерів російського походження висловилися проти війни й організували збір пожертвувань та допомоги для України. Церква Брайт уже надіслала в Україну гуманітарну допомогу на 20000 доларів через німецьке християнське гуманітарне агентство. Крім того, церква регулярно молиться і дотримується посту. Але пастори по всіх Сполучених Штатах зараз намагаються залагодити напруженість у своїх громадах і просять парафіян бути більш розважливими у своїх постах у соціальних мережах.
«Я майже плачу за кафедрою і прошу всіх, хто каламутить воду або викликає поділи: “Будь ласка, не будьте тими, хто ранить інших словами. Перед тим, як щось сказати, помоліться. Подумайте”, – сказав Авраменко, старший пастор Церкви Брайт. – У церкві ми говоримо про це відкрито».
