Books

Президент української семінарії: 400 баптистських церков більше немає

Потік біженців не вичерпується, і в країні, що страждає від війни, відчувається брак пасторів.

Суківська баптистська церква в Дружківці, Україна, була сильно пошкоджена під час ракетного удару в червні.

Суківська баптистська церква в Дружківці, Україна, була сильно пошкоджена під час ракетного удару в червні.

Christianity Today August 18, 2022
Скотт Олсон / Getty Images

Близько 400 баптистських громад в Україні зникли в ході війни, яку Росія веде проти України, сказав президент Української баптистської теологічної семінарії (УБТС) Ярослав Пиж, який працює над тим, щоб відновити пасторське служіння в постраждалих містах.

Волонтери шести гуманітарних центрів «Небайдужі», розташованих в різних частинах України, допомагають внутрішньо переміщеним особам підготувати будинки до зими шляхом заміни даху, вікон та дверей. Але по-справжньому важким завданням для УБТС, за словами Пижа, стало відновлення пасторського служіння в тих місцях, звідки пастори змушені були виїхати.

«Відколи почалася війна, а вона триває вже шість місяців, ми втратили близько 400 баптистських церков. Тому в першу чергу нам потрібно відновити лідерську складову, оскільки якщо відновити будівлю церкви, яка не має пастора, не думаю, що з цього вийшло б щось добре», – сказав Пиж, який є випускником Південно-Західної баптистської теологічної семінарії в Форт-Верті, в інтерв'ю Baptist Press минулого тижня.

«Справжня проблема полягає не в тому, щоб відновити стіни, вікна та двері. Справжня проблема подібна до тієї, з якою зіткнувся Неємія, – говорить він, посилаючись на біблійну Книгу Неємії. – Він повинен був не лише відбудувати стіни Єрусалиму, перед ним стояло завдання відновлення ізраїльського народу, богослужінь. …Тут, в Україні, те саме».

Багато пасторів були змушені покинути населені пункти, які постраждали від війни, сказав Пиж, і тепер там немає нікого, хто міг би сказати слова надії серед страху та безнадійності. За даними Всеукраїнської спілки церков євангельських християн-баптистів, перед війною в Україні було близько 2300 баптистських церков.

«Нашою головною проблемою в майбутньому після закінчення війни буде заповнення цього розриву в лідерстві, – сказав Пиж. – І, на жаль, чим довше триватиме війна, тим більшим буде розрив. Церква – це не будинки. Це люди, які виїжджають до США, Німеччини та багатьох інших місць. Разом із цими людьми виїжджають і пастори».

За оцінками Верховного комісара ООН у справах біженців, близько третини українців були змушені залишити своє житло. При цьому багато пасторів залишилися, і церкви відгукнулися на потреби воєнного часу, каже Пиж.

«Найгірше, що приходить до населеного пункту разом із бомбардуваннями та руйнуваннями, це страх, це безнадійність, – сказав Пиж. – І допомогти з цим, дати надію тим, хто її втратив, можуть лише пастори, церква, християни».

За його оцінками, у гуманітарних центрах «Небайдужі» зараз задіяно 150 випускників і студентів УБТС. Ці центри приносять духовне світло й сіль у населені пункти, що постраждали від війни, і, водночас, допомагають відновлювати ці населені пункти й доставляти туди необхідні товари. УБТС готує волонтерів, які займатимуться душопіклувальною роботою з внутрішньо переміщеними особами, а також із тими, хто залишився вдома.

Пожертви церков Південної баптистської конвенції допомагають фінансувати й підтримувати роботу центрів «Небайдужі», але, за словами Пижа, суми пожертв із часом значно зменшилися. Ці центри виросли з ініціатив місцевих церков, що з'явилися у взаємодії з місцевими органами влади, і зараз працюють у комунальних приміщеннях, що надаються безкоштовно.

«Ми підключилися й спробували допомогти центрам у забезпеченні ефективного виконання їхніх завдань; у принципі, ми ділилися з ними деякими ресурсами, отриманими нами від Південної баптистської конвенції. Тобто ми використовуємо ресурси, отримані від Південної баптистської конвенції, – сказав Пиж. – Замість того, щоб семінарія самостійно реалізовувала проекти з гуманітарної допомоги (як було в перші місяці війни), ми працюємо з цими центрами та допомагаємо їм.

Основна ідея центрів “Небайдужі” полягає в наданні платформи, на якій церкви могли б співпрацювати між собою та служити суспільству. Такою є основна ідея. Це не тільки реагування на потреби, що виникають у результаті військових дій, це, загалом, створення ресурсу, який матиме місцева громада тривалий час».

За словами Пижа, під час війни УБТС надає студентам освітні послуги на безоплатній основі й до кінця року планує співпрацювати з десятком таких центрів. Інфляція в Україні зараз перебуває на рівні 30%, але, незважаючи на це, УБТС скасувала оплату за навчання та займається пошуком коштів для забезпечення освітнього процесу.

Пиж, який є одним із пасторів-засновників церкви «Подорож» у Львові, закликає церкви Південної конвенції продовжувати молитися за чудо миру та перемоги, молитися, зокрема, про відновлення пасторського служіння, продовжувати жертвувати на гуманітарну допомогу в Україні, а також розглянути питання заснування стипендій для підтримки студентів УБТС під час війни

«”Send Relief” надсилає нам пожертвування, які ми використовуємо для роботи центрів “Небайдужі”, – говорить Пиж. – Але загалом пожертвування значно скоротилися порівняно з тим, що було три місяці тому. Люди просто втомилися від війни, і я бачу значне скорочення пожертвувань».

В одному з останніх відео Пиж сказав, що надія є. «Той самий Бог, який був вірним у минулому, буде вірним і в майбутньому. Тому серед боротьби, через яку ми проходимо сьогодні, ми дивимось у майбутнє з великою надією, знаючи, що Бог допомагає нам через вас, – каже він на відео. – Ми дякуємо вам за вашу допомогу».

Вибрані статті можна прочитати українською та російською.

Our Latest

Cover Story

Богословський пам’ятник єдності серед різноманіття

П’ятдесят років тому Лозаннська угода, підписана для подолання поділів у євангельських лавах, не була доказом одноманітності.

Тривожне покоління (батьків)

Ісус сказав нам не тривожитися, але тривога – це стандартна установка в батьківських налаштуваннях нашої культури. І вона шкодить дітям.

Вірна ортодоксія вимагає широкого кола читання

Євангельські християни повинні смиренно вчитися в усіх християнських традицій, але багато хто з нас не знає або підозріло ставиться до богослів’я допротестантського періоду.

Сховайте свої мечі

У свої останні години перед розп’яттям Ісус знайшов час, щоб зцілити вухо свого ворога – і показати приклад любові.

News

Ізраїльські араби-християни залишаються й несуть служіння під час війни в Газі, яка зачепила також і Галілею

Десятки тисяч людей переселяються від північного кордону з Ліваном, а віруючі намагаються збалансувати свою палестинську та ізраїльську ідентичність, прагнучи миру з усіма.

Біблійні роздуми з воєнного щоденника українського богослова

Захід втрачає інтерес до російського вторгнення, але щоденні роздуми керівника євангельської семінарії нагадують читачам про те, що для українських християн, які нікуди не поїхали та несуть своє служіння, війна триває.

Apple PodcastsDown ArrowDown ArrowDown Arrowarrow_left_altLeft ArrowLeft ArrowRight ArrowRight ArrowRight Arrowarrow_up_altUp ArrowUp ArrowAvailable at Amazoncaret-downCloseCloseEmailEmailExpandExpandExternalExternalFacebookfacebook-squareGiftGiftGooglegoogleGoogle KeephamburgerInstagraminstagram-squareLinkLinklinkedin-squareListenListenListenChristianity TodayCT Creative Studio Logologo_orgMegaphoneMenuMenupausePinterestPlayPlayPocketPodcastRSSRSSSaveSaveSaveSearchSearchsearchSpotifyStitcherTelegramTable of ContentsTable of Contentstwitter-squareWhatsAppXYouTubeYouTube