Через шість місяців після того, як пастор п'ятидесятницької церкви виграв в ООН справу про свободу віросповідання, політики Білорусі намагаються позбавити своїх громадян права звертатися до міжурядових організацій.
Згідно з повідомленням «Форуму 18», що займається моніторингом порушення прав людини в Східній Європі, існують побоювання, що законопроект, який знаходиться на розгляді, вже цієї осені «закриє одну з небагатьох можливостей захисту в разі порушення прав людини» в цій східноєвропейській країні.
Для Валентина Боровика ООН стала апеляційним судом останньої інстанції.
Поліція вдерлася до приміщення в місті Мости на заході країни, де Боровик, пастор п'ятидесятницької церкви, проводив курси з вивчення Біблії, та звинуватила його у веденні незаконної діяльності релігійної організації. Прокуратура вважала, що група з вивчення Біблії не відповідає вимогам щодо реєстрації як церква, оскільки в ній було лише 13 дорослих. У той же час, християни не мали права збиратися без реєстрації, оскільки вони мали «всі ознаки релігійної громади».
Боровик заперечував проти такої парадоксальної правової колізії й заявляв, що має право зустрічатися з іншими віруючими без державної реєстрації, але, незважаючи на це, все одно був визнаний винним та оштрафований. Він подав апеляцію й програв, знову подав апеляцію й знову програв.
Справа була направлена до Верховного суду. Там він програв також, незважаючи на те, що Конституція захищає можливість «вчинення актів поклоніння й релігійних ритуалів та обрядів».
«Ця справа є прикладом труднощів, з якими стикаються християни в Білорусі, – сказав тоді Мервін Томас, засновник організації Christian Solidarity Worldwide (Всесвітня християнська солідарність). – Уряд Білорусі потрібно змусити поважати свої власні закони й міжнародні зобов'язання та дозволити громадянам вільно збиратися й сповідувати свою віру».
2021 року Боровик спробував це зробити. Він звернувся зі своєю справою до Комітету з прав людини ООН, який змусив уряд дати відповіді на питання щодо релігійних свобод у Білорусі та законів, на підставі яких проти пастора було висунуто звинувачення. У березні комітет оприлюднив свою постанову: Боровик зрештою виграв справу.
Тоді ж побачив світ звіт ООН, у якому містилася критика уряду Білорусі й говорилося, що він робить спроби «придушити інакодумство й організувати репресії проти громадянського суспільства». Понад 1000 осіб було звинувачено в ході, як вони названі у звіті, «політично мотивованих» переслідувань після того, як маси демонстрантів вийшли на публічний протест проти переобрання авторитарного президента Олександра Лукашенка.
Уряд також закрив понад 270 неурядових організацій і 13 ЗМІ, оголосивши їх екстремістськими. Десятки журналістів було затримано, а понад 30 адвокатів, які захищали дисидентів і виступали проти порушення прав людини, були позбавлені ліцензій.
Влада продовжує переслідування релігійних меншин, у тому числі п’ятидесятників, Свідків Єгови та кришнаїтів. Деякі з них, подібно до Боровика, зверталися до ООН.
І ось тепер парламент розглядає можливість виходу країни з Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, що означає, що громадяни Білорусі можуть втратити право на подання апеляцій до ООН, йдеться в повідомленні «Форуму 18». Член парламенту, яка відповідає за цей законопроект, не дала жодного публічного пояснення цієї законодавчої ініціативи, повідомивши через свого секретаря, що «ми не даємо коментарів щодо цього питання».
Законопроект обговорюватиметься в нижній палаті парламенту цієї осені. Якщо його буде схвалено обома палатами і він набуде чинності, Білорусь може вийти з міжнародної угоди з прав людини на початку наступного року.
На думку міжнародних спостерігачів, Лукашенко, який править країною з 1994 року, практично не допускає існування парламентської опозиції. Народні обранці переважно зайняті тим, що голосують за його ініціативи.
Лукашенко каже, що він «не диктатор», але визнав існування деяких «елементів авторитаризму» в його правлінні.
«Наша державна система жорсткіша, – сказав він в інтерв'ю агенції Франс Прес. – Я … не виключаю використання слова “авторитарна”».
Міжнародні спостерігачі вважають, що п'ять останніх виборів, на яких було обрано Лукашенка, не були ні вільними, ні чесними. Європейський Союз не визнає Лукашенка законно обраним президентом, а Білорусь перебуває під санкціями ЄС, Великої Британії та США. Єдиним великим міжнародним прихильником Білорусі є Росія.
Деякі спостерігачі вважають, що тиск із боку Заходу змушує авторитарного правителя робити спроби ще сильніше контролювати суспільство Білорусі та переслідувати тих, кого він вважає для себе загрозою.
«Політична ізоляція перетворила його на відірвану від реальності, параноїдальну й дріб'язкову людину, – сказав Івар Дейл, політичний радник Норвезького Хельсинського комітету, що займається захистом прав людини, в інтерв'ю телеканалу «Аль-Джазіра». – Ми маємо справу з нестабільною й небезпечною людиною, яка відчайдушно чіпляється за владу й переконана, що ця влада може належати тільки їй особисто». У 2002 році Білорусь прийняла закон про релігію, який вважається найбільш обмежуючим у Європі. Цього року ще один закон заборонив «організацію чи участь у діяльності незареєстрованих політичних партій, фондів, громадських об’єднань чи релігійних організацій».
«Поточна політика уряду Білорусі, на жаль, полягає в створенні якоїсь суміші Радянського Союзу та Російської імперії, – написав пастор п'ятидесятницької церкви Антоній Бокун після того, як вийшов із в'язниці, де він перебував за богослужіння. – Влада надає привілеї Православній церкві, та й то, тільки на словах, і при цьому обмежує свободу віросповідання для всіх. … Ці зусилля, однак, зустрічають опір, зокрема з боку протестантських церков».
Перемога Боровика в ООН не змусила владу Білорусі поважати права інших євангельських християн. З моменту виходу березневої постанови влада змусили перереєструватися кілька церков.
П'ятидесятницьку церкву «Нове життя» в Мінську постійно карають за богослужіння на паркінгу церкви. Церква була виселена із займаної нею будівлі (перебудованого корівника) у 2021 році, але її члени продовжили збиратися на паркінгу, навіть під час зимових холодів. Чиновники кажуть, що несанкціоновані збори ставлять під загрозу юридичний статус церкви, який гіпотетично дозволяє церкві проводити санкціоновані збори.
«Нам нема куди йти, і ми емоційно прив'язані до цього місця, – сказав пастор церкви «Форуму 18», але додав: – Бог творить чудеса й у нашій ситуації… церква ще функціонує».
Ще одну церкву було оштрафовано за хрещення, що проводилися в річці та в басейні в 2022 році. Її також можуть позбавити юридичного статусу. Пастор міг би звернутися до ООН, але він сказав «Голосу мучеників», що, можливо, цього не робитиме.
«Немає сенсу», – додав він.
