Майже 400 православних богословів із 44 країн зібрались у четвер, 12 січня, на найбільшу подібну міжнародну конференцію в Греції, щоб обговорити питання «нікейського масштабу», з якими зіткнулася Східна православна церква на тлі війни та прикрих поділів.
Деякі з найбільш дискусійних питань, що обговорювалися на цій мегаконференції Міжнародної православної богословської асоціації, що проходила у Волосі, були винесені на поверхню російським вторгненням в Україну в лютому минулого року, яке посилило розкол між Православною церквою України в Києві, що нещодавно отримала незалежність, та Російською православною церквою в Москві.
Головний доповідач конференції, єпископ Константинопольського патріархату Амвросій (Зофрагос), митрополит Корейський та екзарх Вселенського патріарха в Японії, виступаючи в середу ввечері перед присутніми, сказав, що різні гілки православного християнства спровокували єресі, зайнявши певні сторони в цій війні. Він назвав це «невимовним глузуванням» і сказав, що в результаті «більшість православних ієрархів не засудили однозначно цю диявольську війну».
«Ми не можемо навіть сказати: “Ну, за цією війною стоять політики. Наші церкви проти війни”, – сказав Амвросій, – тому що зовсім небагато наших ієрархів публічно виступили проти війни».
За словами Амвросія, в основі російсько-українського розколу лежить богословська єресь під назвою «етно-філетизм», яка ототожнює церкву та націю. Митрополит сказав, що практика реалізації церковного управління на основі етнічної приналежності, національності чи культури – це «не що інше, як найбільша небезпека, яка загрожує православній єдності церкви».
Етно-філетизм часто призводить до того, що члени церкви, хоч і ледь відчутно, проте не приймають християн, які не відповідають їхній конкретній національній ідентичності, або ж до того, що національність звеличується над вірою.
Дебати з ідеологічних питань призвели до взаємних звинувачень. Критики Московського патріархату вказали на те що, що Російська церква розширила свою юрисдикцію, наприклад, в Африці, де не мала канонічної влади. З іншого боку, критики Константинопольського патріархату вказали на те, що Грецький патріарх у 1922 році заснував кілька Грецьких православних церков у США, кинувши таким чином виклик присутності Російської церкви. Зміни в процесі організації православних церков у США під керівництвом Російської церкви відбулися після Жовтневої революції в Росії на тлі кількох хвиль іммігрантів зі Східної Європи, які хотіли, щоб церковну службу правили священики, які приїхали з-за кордону.
фото надане МПБАДеякі учасники висловлювалися в тому сенсі, що повне викорінення етно-філетизму означатиме консолідацію незалежних православних церков у США, зокрема Грецької, Сербської, Антіохійської, Російської та інших, юрисдикції яких зараз перетинаються, в єдину православну церкву цього регіону.
Висновки Амвросія загалом збігаються з думкою православних вчених та священнослужителів, які виступають проти російського вторгнення в Україну, в тому числі, організаторів конференції – Міжнародної православної богословської асоціації (МПБА), Асоціації православного богослів'я та Волоської академії богослів'я. Богословський інтерес учасників конференції охоплює 28 областей, серед яких: жінки у церкві, аскеза, наука та богослів'я, політичне богослів'я та інші, які підпорядковані темі місії та православної церкви. У конференції також взяли участь представники Московського патріархату.
«Мегаконференція … стала найбільшим або, принаймні, значним зібранням православних учених з усього світу, – сказав Антон Врейм, член правління МПБА, професор релігієзнавства Грецької православної школи богослів'я Святого Хреста в Брукліні, Массачусетс. – На конференції панує дух радості та сильне почуття єдності між такими різними учасниками».
Перша конференція МПБА відбулася в 2019 році в Румунії. Конференція націлена на стимулювання співпраці між православними, католицькими та протестантськими вченими та на допомогу церковним ієрархам у продовженні православних традицій у сучасному контексті, сказав президент МПБА Пол Гаврилюк. Серед чинників, які негативно позначаються на здатності церкви реагувати на події у світі «заради служіння Христу та церкві», він назвав релігійний фундаменталізм, зміну клімату, пандемію, економічну невизначеність і війну в Україні.
Пантеліс Клайцидіс, директор Волоської академії, сказав присутнім, що місія церкви не може бути лише теоретичною та історичною і має бути також сучасною, оскільки «Божі одкровення є частиною історії».
Багато хто вбачає в підтримці війни в Україні з боку Російської православної церкви негативний результат етно-філетизму, який отримав своє вираження в ідеології «російського світу». Той факт, що російський президент Володимир Путін і патріарх Московський Кирило часто звертаються до цієї ідеології, говорить про те, що сфера російського впливу по всьому світу, яка називається Святою Руссю, має єдиний політичний центр, духовний центр, мову, церкву та патріарха, який разом із лідером країни спрямовують та розвивають моральність та культуру.
Однак, за словами деяких учасників, наслідки поділу православ'я можна бачити не лише в Україні, а й у кожній православній юрисдикції, починаючи із Західної Європи та США й закінчуючи Африкою та Східною Азією. У четвер Гаврилюк звершив молитву за людей, які постраждали від громадянської війни в Сирії, Афганістані та Ефіопії, де нещодавно вздовж ліній, що розділяють різні етнічні групи, з одного боку, установився тендітний мир, але, з іншого боку, по обидва боки цих ліній опинилися давньосхідні православні християни. Він сказав, що православна церква має бути більше, ніж просто «етнічним клубом».
Особливе занепокоєння учасників конференції викликає організація російських церков у регіонах, де вже присутні інші гілки православного християнства, наприклад, в юрисдикції Антіохійської церкви в Кореї, де, згідно з канонічним порядком, служіння всім мовним групам і національностям має здійснюватися лише один єпископ.
Московський патріархат також стрімко розширює свою присутність в Африці, відтісняючи Александрійський патріархат, який після проведення Нікейського собору в 325 р. діє на підставі положення про територіальний суверенітет над Північною Африкою. Коли патріарх Александрійський визнав незалежність Православної церкви України, надану Вселенським патріархом Варфоломієм I у 2019 році, Російська церква заявила, що Александрійський патріархат перебуває в розколі.
«Багатообіцяюче відродження православ'я у 20 столітті перебуває під загрозою через серйозні проблеми, що виникли після падіння комуністичних режимів у так званих православних країнах, які почали намагатися розширити свій вплив на інші церковні юрисдикції», – сказав Амвросій у своїй промові.
У 2016 році Критський собор засудив не лише етнічний сепаратизм, а й такий націоналізм, який обмежує взаємну причетність та прийняття. Але в минулому подібні декларації практично не працювали. Східна православна церква засудила етно-філетизм як єресь на Константинопольському соборі 1872 року, але тоді на соборі були присутні лише грецькомовні ієрархи церкви, і на практиці ця ініціатива не отримала підтримки.
Але Гаврилюк все одно сподівається, що ця конференція може стати початком реальних реформ у православній церкві. Беручи до уваги участь у конференції представників Російської православної церкви, а також загальне представництво конференції, він сказав із характерною стриманістю церковного діяча, що «надія на це не є необґрунтованою».
