Джексон Вольтер, пастор, який очолює об’єднання 255 гаїтянських баптистських церков у Флориді, наступного дня після виборів молився про особисте благословення для Дональда Трампа.
Але Вольтер також мав спільну молитву з лідерами церков об’єднання, які стурбовані тим, що може статися з правовим статусом гаїтян у країні.
«Ми можемо казати людям, щоб вони не хвилювалися, але для більшості з них підстави для хвилювання є, – сказав Вольтер. – Однак коли ми дивимося на Ісуса, тривога починає розсіюватися. Сила й розрада, які ми знаходимо в Божих обітницях, сильніші за страх».
Новообраний президент Трамп зробив масову депортацію центральною частиною своєї кампанії, пообіцявши вислати зі Сполучених Штатів мільйони іммігрантів, включаючи гаїтян. Відповідно до офіційної платформи Республіканської партії, буде «проведено найбільшу депортацію в історії Америки».
Виступаючи в рамках передвиборчої кампанії, Трамп говорив про те, що нелегальні іммігранти вчиняють насильницькі злочини, але крім того він сказав, що припинить ще й деякі програми легальної імміграції, наприклад, програму для гаїтян.
Ці пропозиції можуть торкнутися понад 10 мільйонів людей у США та призвести до відокремлення від сімей кількох мільйонів осіб, оскільки більшість нелегальних іммігрантів живуть разом із легальними.
Гаїтяни здебільшого перебувають у країні на законних підставах відповідно до програми для біженців від війни чи тяжких труднощів під назвою «Тимчасовий захищений статус» (TPS), яка охоплює Гаїті та інші країни, такі як Венесуела та Нікарагуа. Трамп безуспішно намагався закрити програму під час свого першого терміну і хоче зробити це знову.
Гаїті наразі не має функціонуючого уряду, що ускладнює будь-яку депортацію, а місцеві жителі живуть в умовах війни між бандами.
Вольтер сказав, що він молиться не лише за Трампа й благословення для Сполучених Штатів, але й про те, щоб Бог знайшов людей, які б змінили курс розвитку Гаїті, і щоб людям не довелося тікати з країни в Америку в пошуках безпеки. Вольтер молиться, щоб Гаїті «повернулося до славетного періоду, коли цю країну вважали карибською перлиною».
Під час своєї передвиборчої кампанії 2016 року Трамп також обіцяв депортувати мільйони людей, але статистика депортацій за його перший президентський термін виглядає приблизно так само, як і статистика адміністрації Байдена. Адміністрація Обами досі є рекордсменом за кількістю депортацій на рік.
Цього разу Трамп запропонував більш радикальний спосіб депортації: залучення Національної гвардії для арешту іммігрантів, які не мають відповідних документів. Він часто посилався на «Операцію Wetback» (принизливий термін, яким у США називали нелегальних іммігрантів, переважно з Мексики, прим. перекладача) адміністрації Ейзенхауера, коли федеральні та місцеві правоохоронні органи проводили масові рейди й депортували близько мільйона людей, деякі з яких виявилися громадянами США.
Експерти з питань імміграції сумніваються, що Конгрес виділить фінансування на масові депортації, і що буде можливо масштабувати відповідну інфраструктуру. Одна організація, яка займається питаннями імміграції, оцінила вартість депортації з США усіх осіб без документів у 315 мільярдів доларів.
Але навіть якщо на масові депортації немає грошей, «я не хочу говорити людям, що все буде добре. Я думаю, що ми побачимо сплеск депортацій дуже лояльних людей, – каже Метью Серенс, керівник департаменту захисту прав людини World Relief, євангельської організації, яка займається соціальною адаптацією біженців. – При цьому з депортацією людей, які вчинили жорстокі злочини, погоджуються всі».
Хоча євангельські християни й підтримали Трампа на виборах, вони загалом мали й мають більш співчутливі погляди на імміграцію. Вони підтримують правовий статус «мрійників» (нелегальних іммігрантів, привезених до США дітьми), виступають проти роз’єднання сімей і вважають, що США мають моральний обов’язок приймати біженців. Однак в одному питанні їхня точка зору нещодавно змінилася, а саме: тепер вони вважають, що іммігранти сприяють витоку економічних ресурсів.
Релігійні групи сподіваються довести Трампу, що іммігранти мають цінність.
«Ми будемо благати його та посилатися на його обіцянку підтримувати переслідувану церкву та на його заяви про те, що він вірить у легальну імміграцію», – сказав Соренс.
«Ми… віримо в можливість прогресу в цьому питанні та закликаємо нову адміністрацію зважати на величезну цінність, яку іммігранти та біженці приносять нашій країні», – заявив Кріш О’Мара Віньяраджа, голова Global Refuge, християнської агенції з соціальної адаптації біженців.
Розділення сімей є найнепопулярнішим імміграційним заходом серед білих євангельських християн. «Невідомо, що робитиме новообраний президент Трамп», – сказав Соренс.
Депортації матимуть непропорційно великий вплив на латиноамериканську спільноту. Латиноамериканські євангельські християни підтримують розширення правового статусу для «мрійників» та інших нелегальних іммігрантів, які проживають у США тривалий час. Але більшість із них (60%) проголосували за Трампа на останніх виборах, в основному через соціальні проблеми, такі як аборти, і в силу свого походження з країн із комуністичними чи лівими режимами.
«Хоча латиноамериканські євангельські християни не є монолітними й голосують за різних кандидатів, але коли мова заходить про імміграцію, багато латиноамериканських конгрегацій висловлюють глибоку стурбованість щодо розмов про масову депортацію та її вплив на служіння латиноамериканських церков», – сказав у своїй заяві для Christianity Today Габріель Сальгуеро, президент Національної латиноамериканської євангельської коаліції.
«Ми запитуємо себе, як церкви можуть збирати десятину та пожертвування від своїх членів-іммігрантів і мовчати про політику їхньої масової депортації, – сказав він. – Ми щиро молимося про те, щоб нарешті з’явилося двопартійне рішення щодо імміграції, яке б поважало верховенство права та шанувало гідність усіх людей».
Через політичний тиск Конгрес довго не міг ухвалити імміграційну реформу. Двопартійний законопроект щодо кордонів, запропонований у лютому з метою обмеження потоку мігрантів на кордоні країни та налагодження процесу надання притулку, провалився, оскільки Трамп висунув проти нього певні заперечення.
Інші програми легальної імміграції під питанням. Гуманітарний коридор дозволив афганцям, українцям, гаїтянам, кубинцям, нікарагуанцям і венесуельцям знайти легальний притулок у США, але Трамп пообіцяв депортувати людей, які в’їхали за цією програмою.
«Готуйтеся на вихід», – сказав Трамп.
Багато українців, які тікали від війни у своїй країні, потрапили до США цим гуманітарним коридором. Пол Оліферчик – син біженців із Радянського Союзу, який донедавна був пастором церкви Української Асамблеї Бога в Нью-Йорку, місті, де проживає найбільше українців у США. Зараз він служить у китайській церкві в Нью-Йорку.
Його дружина – дочка українських біженців, яким одна лютеранська організація допомогла переселитися в США. «Ми переїхали як біженці й були надзвичайно благословенні», – сказав він.
Але багато українських іммігрантів із-поміж євангельських християн, яких він знає, є прихильниками Трампа, хоча подібні політичні рішення вони ухвалюють не через питання імміграції, а з соціально-консервативних міркувань.
Він вважає, що вони, швидше за все, не знають про можливе завершення програми гуманітарного коридору. У будь-якому випадку, він сподівається, що вони підтримають інших біженців.
«Бог допоміг багатьом із нас перебратися й жити тут, у Штатах, – сказав він. – Коли Бог виводив народ Ізраїля з Єгипту, Він сказав, щоб вони про це пам’ятали. Якщо ми не пам’ятаємо, що сам Бог вивів і звільнив нас із рабства, це може вплинути на те, як ми ставимося до інших людей, які також просто намагаються звільнитися й жити».
Під час першого терміну свого президентства Трамп намагався зупинити Програму відкладених дій щодо дітей-іммігрантів (DACA), спрямовану на так званих «мрійників», але зіткнувся з юридичними проблемами. Експерти з питань імміграції сказали, що його юридичні радники винесли певні уроки з перших спроб скасувати подібні програми і, можливо, цього разу вони досягнуть успіху.
Команда Трампа на чолі з досвідченим радником із питань імміграції Стівеном Міллером шукає інші способи скоротити легальну імміграцію, повідомляє Wall Street Journal, наприклад, це може бути блокування іммігрантів з обмеженими можливостями або низькими доходами.
Однією з програм, яка повністю перебуває у віданні президента, є програма для біженців, і під час свого першого терміну Трамп тимчасово призупинив цю програму, а потім різко скоротив кількість прийнятих біженців до рекордно низького рівня.
У 2020 році, коли він завершив свою каденцію, кількість прийманих біженців скоротилася до 12 000 з середнього показника в 81 000 на рік. Трамп під час своєї кампанії 2024 року критикував прийом біженців адміністрацією Байдена й заявив, що запровадить «абсолютно нові жорсткі заходи».
Попередні жорсткі заходи адміністрації Трампа в деяких випадках полягали в арешті іммігрантів без попередніх судимостей, які перебували в країні десятиліттями.
У 2017 році співробітники Міграційної та митної правоохоронної служби США заарештували сотні іракських християн у Детройті, при чому деякі з них у цей час прямували до церкви. Євангельські лідери написали тоді адміністрації Трампа, що в разі депортації ці християни можуть зіткнутися з переслідуваннями і «навіть смертю».
У результаті судових суперечок щодо депортації багато іракських християн понад рік утримувалися в США під вартою, хоча потім і були звільнені, а дехто був депортований. (Деякі особи справді мали кримінальні справи, які призвели до депортації; інші ж не мали кримінального минулого.) Багато християн-халдеїв не вірили, що їх депортують, тому що вони підтримували Трампа та вірили його заявам про захист переслідуваних християн.
Якими б не були масштаби депортації під час наступної каденції Трампа, його обіцянки вже викликали занепокоєння серед іммігрантських громад.
«Я думаю, що більшість моїх гаїтянських друзів стурбовані не стільки депортацією, тому що вони мають захищений (хоча й тимчасовий) статус, який унеможливлює їхню депортацію, – сказав Джеремі Гадсон, пастор Церкви Братства, однієї з найбільших церков у Спрінгфілді, штат Огайо, де проживає багато гаїтян. – Я чув, як вони більше говорять, про те, як до них ставитимуться місцеві жителі».
Трамп говорив про те, що нелегальні іммігранти «отруюють кров нашої країни», і пообіцяв врятувати «кожне місто, яке було захоплене та завойоване». Він і його віце-президент Дж. Д. Венс неодноразово виступали проти гаїтян, поширюючи неправдиву інформацію про те, що вони їдять домашніх тварин у Спрінгфілді.
Вольтер, пастор із Флориди, сказав, що його гаїтянські церкви все ще долають наслідки цих заяв.
«Вплив цієї спрінгфілдської історії… нікуди не дінеться, – каже він. – Але гаїтяни – стійкий народ. Вони багато чого пережили».
Тим часом гаїтянські пастори продовжують служити іммігрантам, які перебувають у їхніх церквах.
«Ми молимося, щоб люди знайшли силу й розраду в любові, яку ми виявляємо до них, – сказав він. – Зрештою, ми молимося, щоб ім’я Бога було прославлене в житті всіх іммігрантів, як гаїтян, так і представників інших народів».