Минулого тижня Україна відправила до Вашингтона свою найбільшу в історії делегацію, щоб заручитися підтримкою в питанні зміцнення оборони та просити Дональда Трампа не припиняти допомогу Україні та не укладати вигідну для Росії угоду. Пастори та релігійні лідери, що входять до складу делегації, побоюються, що часу залишилося мало.
«Ми знаємо, що президент Трамп працює над новими переговорами, покликаними покласти край цій війні, – сказав Ігор Бандура, віце-президент Союзу баптистів України. – Ми приїхали, щоб молитися, виступити на підтримку України, розповісти про свій досвід і нагадати американському народу та американським політикам, що ми хочемо не просто закінчити війну, а й досягти справедливого миру».
Війна триває, а підтримка України з боку американських консерваторів та євангельських християн ослабла, і до того ж Республіканська партія під керівництвом Трампа стає дедалі скептичнішою до міжнародних союзів. Попередні зусилля України заручитися підтримкою з боку республіканців були досить успішними, тому делегація не втрачає надії, незважаючи на глибоке занепокоєння.
У складі делегації близько 200 українських пасторів, священиків, політиків та поранених військових. Аеропорти в Україні не працюють уже три роки, тож через польсько-український кордон вони їхали потягами та автомобілями, після чого змогли сісти на літак. Ще кілька сотень українців, які проживають у США, приєдналися до делегації для участі в заходах, які відбудуться на тижні у Вашингтоні.
Деякі з них взяли участь у Міжнародному саміті релігійної свободи, на якому виступив віце-президент Джей Ді Венс, який категорично проти продовження військової допомоги. Однак він безпосередньо не згадав про переговори, що неясно намітилися за сприяння США, і не пояснив, чому всі повинні вірити обіцянкам Трампа в стислі терміни припинити війну.
Але при цьому Венс звернувся до проблеми свободи віросповідання, яка, на думку українських християн, має стати критичним чинником для американців, які запитують про доцільність підтримки України.
«Наші ініціативи з захисту релігійної свободи полягають, зокрема, у визнанні в нашій зовнішній політиці різниці між державами, які поважають релігійну свободу, і тими, які цього не роблять, – заявив віце-президент присутнім. – Сполучені Штати мають ураховувати цю різницю».
Укладачі останнього звіту Місії Євразія про переслідування християн рішуче підтримують цю точку зору. Вони сподіваються, що їхні виступи протягом тижня переконали американських лідерів у тому, що між Україною та Росією з цього питання є чітка різниця.
Відповідно до звіту, з яким було ознайомлено Держдепартамент США та учасників саміту, в результаті російського вторгнення було вбито щонайменше 47 релігійних діячів. Було пошкоджено понад 600 церков та релігійних споруд. Росія виганяє пасторів із контрольованих нею територій і закриває церкви, які не належать до російського православ’я.
«Росіяни називають нас американськими агентами, американськими шпигунами, тому що ми маємо багато віруючих братів і сестер тут, у біблійному поясі США», – сказав Павло Унгурян, лідер українських баптистів та член делегації, який кілька разів зустрічався зі спікером Палати представників Майком Джонсоном.
За словами членів делегації, результат війни матиме велике значення для релігійної свободи. Керівник Світового баптистського альянсу Ілайжа Браун уважає, що якщо США хочуть протистояти гонінням на релігійному ґрунті, то їм потрібно підтримати Україну.
Майбутнє свободи України також може стати визначальним чинником того, чи Європа почує про Ісуса. За словами Брауна, у країні понад 2000 баптистських церков, і в разі перемоги Росії їхнє існування буде під загрозою або, принаймні, їхня діяльність буде обмежена.
«До війни це були найшвидше зростаючі баптистські громади в Європі, – сказав Браун у розмові з Christianity Today. – Вони допомагають битися пульсу євангельського свідчення в Європі».
Члени делегації розповіли також про жахіття війни та трагічні долі людей. Дехто з них ледь не загинув, як, наприклад, Ярослав Базилевич.
П’ять місяців тому у Вашингтоні відбувся показ документального фільму, у якому він розповів про ракетний удар по його будинку у Львові, західноукраїнському місті, розташованому за 800 км від лінії фронту. Дружина та троє дочок Базилевича віком 7 років, 18 років та 21 рік, сховалися під сходами.
Але сходи склалися від удару, і він утратив усю свою родину. Це приклад чотирьох людей із більш ніж 12 000 мирних жителів, які загинули під час російських ударів за три роки з початку повномасштабної війни.
«Мені хотілося б, щоб Україна отримала більшу допомогу від Америки, яка б допомогла їй протистояти російській агресії», – сказав Базилевич.
Члени української делегації сказали Christianity Today, що вони не проти плану мирного врегулювання. Фактично деякі члени делегації висловили сподівання, що Трампу вдасться домогтися угоди й припинити бойові дії. Але їм потрібна хороша угода й хороший план.
«Для нас, біженців із окупованих Росією територій, гарний план – це чесний план, – сказав Михайло Бріцин, пастор, вигнаний зі свого міста російськими військовими. – А чесний план – це коли Росія виведе свої війська з окупованих територій України».
Колишній президент України Петро Порошенко, який планує знову балотуватися на цю посаду після закінчення війни, сказав Christianity Today, що йому хотілося б від Трампа рішучості. Він упевнений, що Трамп може досягти реального результату в разі правильного ведення переговорів.
Порошенко каже, що він хотів би сказати Трампу, що «ми на вас розраховуємо та довіряємо вам. … Ваш девіз “мир завдяки силі” – це саме те, що зараз потрібне Україні, Росії та вільному демократичному світу».
Але американський президент зараз не виглядає особливо зацікавленим у сильній Україні. Не схоже також і на те, що його торкаються історії про переслідування та гоніння на релігійному ґрунті. Минулого тижня він сказав, що Україна могла б здатися Росії, але що США могли б і надалі надавати військову допомогу в разі досягнення певної фінансової угоди.
В інтерв’ю Fox News Трамп сказав, що йому потрібні «рідкоземельні метали на суму, еквівалентну близько 500 млрд доларів». Схоже, що український президент Володимир Зеленський погоджується на це.
Тим часом українські християни моляться, ведуть переговори з вашингтонським керівництвом та нагадують собі про те, що покладати надію треба на Бога.
«Як віруючі в Христа ми розуміємо, що Бог керує історією. Він керує царями. Він керує всім, – сказав один із баптистських керівників Павло Унгурян. – Тому ми молимося, ми боремося та просимо мудрості для нового президента та нової адміністрації».
Related
