Єпископ Альберт Раткін знає, що часу йому, мабуть, залишилося небагато. Він виступає проти війни Росії в Україні, і Кремль стежить за ним.
2023 року російські силові органи провели обшуки в його будинку та в п’ятидесятницькій церкві, якою він керує, і конфіскували десять комп’ютерів та інших пристроїв. У червні 2024 року Раткін, пастор церкви «Слово життя» приблизно за 150 км на південний захід від Москви, потрапив до офіційного списку іноземних агентів. Для держави Раткін тепер є іноземним агентом № 814.
Раткін уважає, що Москва переслідує його через його позицію з питання миру.
Він розповідав про свої антивоєнні переконання в інтерв’ю західним ЗМІ та на своєму російськомовному каналі YouTube.
«Християни не повинні брати участь у війні, – каже він, – і не повинні підтримувати війну».
У Росії публічний виступ проти вторгнення в Україну може коштувати дорого. Президент Володимир Путін не терпить інакодумства, а люди, які виступають проти нього, мають звичку вмирати за загадкових обставин.
Але Раткін продовжує висловлювати свою думку.
«Моя совість для мене важливіша, і моя віра теж, – сказав він Christianity Today. – Ось чому, будучи релігійним лідером у своїй країні, я не можу мовчати».
Росія продовжує війну в Україні та відмовляється від умов припинення вогню, запропонованих американськими переговорниками, а невелика, але енергійна група релігійних лідерів продовжує виступати проти війни. Чимало з них є євангельськими християнами, віра яких спонукає їх брати на себе великий ризик.
Торік у жовтні російські силовики провели обшук у будинку пастора-п’ятидесятника Миколи Романюка на околиці Москви. Романюку загрожує до шести років позбавлення волі за «публічні заклики до здійснення діяльності, спрямованої проти безпеки Російської Федерації». У проповіді він сказав, що християни не повинні брати участь у російській війні в Україні, і пояснив, що проти вторгнення він виступає «на підставі Святого Письма».
За даними норвезької правозахисної організації Forum 18 Росія «використовувала низку тактик, щоб змусити релігійних лідерів підтримати нове вторгнення в Україну». Серед іншого ці тактики включають тюремне ув’язнення й штрафи.
Раткін зіткнувся з цілим рядом подібних тактик тиску. Лише у 2020 році проти його церкви було подано десяток судових позовів. За останні кілька років Путін увів кілька додаткових законів, які піддають цензурі будь-яку критику війни й дають йому більше важелів впливу на критиків. Сьогодні просте носіння кольорів українського прапора чи порожнього плакату може призвести до арешту.
За словами Раткіна, Росія «стала жахливо репресивною, і будь-яке інакодумство переслідується».
Російським християнам, які не згодні з Кремлем, часто важко визначити, як їм найкраще діяти. Які дії матимуть значення? Які призведуть лише до страждань?
«Багато росіян опинилися у в’язниці й загинули, – сказав Андрій Фурманов, євангельський пастор у Виборзі, розташованому неподалік фінського кордону. – Ми все одно говоритимемо правду, але нам потрібно бути розумними й дуже, дуже мудрими у виборі пагорбів, на яких ми помремо».
Фурманов зосередився на допомозі чоловікам у своїй церкві, котрі клопочуть про звільнення від військової служби з релігійних мотивів. Він написав кілька звернень до державних органів, унаслідок чого члени його церкви потрапили на альтернативну службу до лікарень та геріатричних пансіонатів. Він також публікує пости про свою незгоду з війною в соціальних мережах, але уникає публічних протестів через їхню обмежену ефективність.
Інші російські християни вирішили залишити свою країну. Баптистський пастор Юрій Сіпко виїхав у 2023 році після того, як його проповіді було названо «ворожою пропагандою» й проти нього було порушено кримінальну справу за антивоєнні висловлювання.
Сіпко сказав, що не вірить тому, що система ставитиметься до нього справедливо. За його словами, якби він залишився, його швидше за все визнали б винним і засудили б до десяти років в’язниці.
«Режим у Росії… обмежує громадянські та релігійні свободи на всіх фронтах. Держава посилила контроль над діяльністю церкви й фактично запровадила заборону на місіонерську діяльність, – сказав Сіпко Christianity Today. – Я вирішив виїхати, і з Божою допомогою мені вдалося залишити Росію».
Один із синів Сіпка відвіз його до Мінська, Білорусь. Це дев’ять годин їзди. Потім він вилетів до Стамбула й звідти дістався Німеччини, де його забрала дочка. Він подав клопотання про надання притулку в Німеччині.
Син Раткіна, Давид-Віктор Раткін, теж поїхав. Його кілька разів заарештовували за участь в опозиційному русі «Протестна Москва». Він виступав на зборах організації та протестував на підтримку борця з корупцією Олексія Навального, який урешті-решт помер у в’язниці.
Раткін-молодший виїхав до Туреччини, а потім через Мексику до США. На даний час він живе в Луїзіані, очікуючи судового слухання за своєю заявою про надання притулку.
Альберт Раткін вирішив залишитися в Росії та продовжувати виступати проти війни в Україні. Він знає, що можуть бути наслідки. Він вважає, що вони можуть настати скоро. Але він все одно говорить.
«Я думаю, тут теж має звучати голос правди, – сказав він. – Все інше не має значення».
Related
