Ханна Массад підтримує тісний зв’язок із своїми колишніми сусідами та парафіянами церкви, які все ще живуть у Газі. Його друг із Баптистської церкви Гази каже, що через повсюдну нестачу продовольства «всі люди в церквах страждають на запаморочення й у них почалися проблеми зі здоров’ям». Інший друг із мусульман розповів йому, що знайти їжу, щоб прогодувати сім’ю, тепер важко.
Щоб допомогти людям, некомерційна організація «Християнська місія в Газі» (ХМГ), започаткована Массадом, щомісяця роздає мешканцям Гази від 2000 до 3000 порцій гарячих обідів. Під егідою Баптистської церкви Гази, у якій Массад був пастором до свого переїзду до США у 2008 році, ХМГ співпрацює з різними підприємствами громадського харчування по всій Газі, де кухарі готують їжу та пакують кожну порцію в індивідуальне пакування.
За словами Массада, це дозволяє співробітникам ХМГ безпечно доставляти продовольство до наметових таборів навколо Гази, де мешкають переміщені сім’ї. Продукти співробітники ХМГ купують на пожертвування, зібрані за кордоном. Для цього вони ходять місцевими магазинами й шукають найнижчі ціни на інгредієнти, що, утім, стає робити дедалі складніше.
Раніше до страв входила курка. Зараз м’ясо знайти важко, і його ціна різко зросла, сказав Массад, тому їхні страви зазвичай складаються з рису з можливим додаванням овочів, наприклад, баклажанів. На сьогодні вартість кожної порції становить від 7 до 10 доларів.
З початку війни ця некомерційна організація роздала понад 47 000 гарячих обідів християнам та мусульманському населенню, а також допомагала роздавати чисту питну воду. Массад сподівається, що за допомогою цього служіння вони можуть послати «чіткий сигнал любові та турботи в ці часи, коли страждання посилюються».
Голод у Газі досяг тривожних рівнів, і згідно з Комплексною класифікацією стадій продовольчої безпеки в Газі розгортається найгірший сценарій голоду. Ізраїльський письменник правого спрямування Хавів Реттіг Гур зазначив, що на відміну від попередніх хибних тривог, цього разу голод реальний і є «драматичною та стратегічною помилкою з боку Ізраїлю».
Усесвітня організація охорони здоров’я, яка працює під егідою ООН, повідомила, що минулого місяця від ускладнень, викликаних недоїданням, померли 63 особи, у тому числі 24 дитини віком до п’яти років. Тим часом прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив, що в секторі Газа голоду немає.
Після того, як у травні закінчилася тримісячна блокада сектору Ізраїлем, підтримуваний США та Ізраїлем Гуманітарний фонд Гази взяв на себе більшу частину розподілу продовольства в секторі Газа на тлі побоювань щодо розкрадання гуманітарної допомоги з боку ХАМАСу. ООН критикує фонд за те, що він наражає на небезпеку палестинців, яким доводиться перетинати ізраїльські військові рубежі, щоб дістатися чотирьох розподільчих пунктів фонду, а також за надання допомоги в недостатньому обсязі.
Активізувалося міжнародне співтовариство. Франція, Великобританія, Канада та Австралія оголосили про плани офіційного визнання держави Палестина. Американські республіканці, які давно підтримують Ізраїль, критикують його військову стратегію. Член Палати представників Марджорі Тейлор Грін назвала голод у секторі Газа актом «геноциду». Президент США Дональд Трамп визнав, що в секторі Газа існує «справжній голод» і що «Ізраїль несе значну відповідальність» за обмежену продовольчу допомогу.
Джошуа Юсеф, президент і генеральний директор організації Help the Persecuted (Допоможіть гнаним), закликав християн підходити до нинішніх причин страждань у Газі з розумінням. Отримання перевіреної інформації з Гази утруднене, оскільки Ізраїль із 2023 року не дозволяє міжнародним журналістам самостійно відвідувати сектор, а ХАМАС серйозно обмежує свободу преси, відколи захопив анклав у 2007 році.
«Це схоже на комбінацію хаосу, пекла війни та спроб обох сторін контролювати наратив, причому одна сторона дійсно намагається контролювати цей наратив», – сказав Юсеф, маючи на увазі ХАМАС та Палестинську адміністрацію. Help the Persecuted підтримує християн на Близькому Сході, у Північній Африці та Центральній Азії.
Хоча Юсеф визнає ймовірність недбалості та неналежної роботи в процесі постачання гуманітарної допомоги, він не вірить, що Ізраїль навмисно морить палестинців голодом. Він каже, що рівень контролю як усередині Ізраїлю, так і за його межами не дозволив би здійснювати геноцид. Ізраїль та Гуманітарний фонд Гази намагаються доставити допомогу, зазначив він, але стикаються зі складними реаліями на місцях, а також із людьми в Газі, які не хочуть, щоб гуманітарні кампанії були успішними.
У той час як ЗМІ переважно критикують Гуманітарний фонд Гази, Юсеф уважає, що вони ігнорують той момент, що ООН підводить палестинців. Його організація, до якої входить мережа з 20 будинків-притулків, зіткнулася з численними випадками упередженого ставлення з боку ООН до навернених із ісламу християн, які бажають отримати статус біженця та іншу допомогу.
«У деяких випадках для виконання повсякденних завдань ООН наймає місцевих жителів, а іноді й дуже релігійних та консервативних мусульман, і це не йде на користь деяким меншинам, у тому числі християнам», – сказав Юсеф.
Кен Айзекс, віце-президент Samaritan’s Purse з програм та зв’язків з урядовими організаціями, розповів, що під час поїздки до Гази в середині липня він був присутній на зустрічі, на якій повідомлялося, що безпосередньо на в’їзді до Гази стоїть понад 900 вантажівок ООН, у багатьох із яких гниють продукти харчування. Через кілька днів він відвідав це місце й описав таку картину: сотні вантажівок стоять на «багатьох акрах стоянок» біля кордону.
Зображення надано Кеном Айзексом Державний орган Ізраїлю, який координує гуманітарну допомогу, опублікував кадри з безпілотника, на яких зображені припарковані вантажівки. Айзекс заявив, що, на його думку, негативний розголос змусив агенції ООН розпочати переміщення вантажівок із гуманітарною допомогою до пунктів призначення.
Потім в ООН виникли проблеми. За словами Ахмеда Фуада Альхатіба, голови організації Realign for Palestine (Згуртуйтеся знову заради Палестини), вантажівки були пограбовані «зневіреними мирними жителями, беззаконними бандами, пов’язаними з кланами головорізами й торговцями смертю».
ООН визнала, що відтоді, як у травні після двомісячної ізраїльської блокади відновилися постачання гуманітарної допомоги, 88 відсотків її вантажівок не доїхали до свого передбачуваного пункту призначення в секторі Газа, що ставить під сумнів попередні заяви про те, що «переважна більшість отримуваної допомоги» доходить до цивільного населення.
Перебуваючи в Газі, Айзекс спілкувався з палестинцями, які розповідали, що ХАМАС погрожував убити їх та членів їхніх сімей на Західному березі, якщо вони співпрацюватимуть із Гуманітарним фондом Гази. Унаслідок нападів на співробітників фонду за останні кілька місяців загинули вісім палестинців, а двоє американців отримали поранення. «Я вважаю, що існує сильний опір ідеї існування будь-якої організації, здатної надавати гуманітарну допомогу, крім тієї, яка існувала раніше», – говорить Айзекс.
Айзекс працює у сфері гуманітарної допомоги вже понад 35 років, і він каже, що не бачив тут крайніх випадків голоду, але став свідком «утрат, яких не бачив із часів Боснії», – у деяких людей одяг просто висів на тілі. Інші виглядали здоровими.
Хоча він вирушив до Гази, маючи упереджене ставлення до Гуманітарного фонду Гази, оскільки організація «виникла наче нізвідки», він сказав, що зрештою був вражений професіоналізмом команди.
Він бачив зневірених людей, що біжать до пунктів роздачі продовольства, але, за його словами, процес роздачі був методичним, незважаючи на дух суперництва. Ті, хто молодший і сильніший, прибули першими, вони принесли з собою великі сумки, у які збирали різні продукти, такі як картопля, сіль та олія. Наступна хвиля складалася зі звичайних палестинців, багато з яких були не такі швидкі й були вдячні за допомогу. Люди, які прибули з останньою хвилею, збирали коробки та ящики, що залишилися, щоб використовувати їх як паливо.
Зображення надане Кеном Айзексом Фонд стверджує, що його співробітники роздали понад 115 мільйонів порцій їжі в секторі Газа й що вони не відкривали вогонь по людям, які отримують допомогу. ЦАХАЛ визнає, що по натовпу вівся попереджувальний вогонь, що призвело до загибелі людей у коридорах безпеки біля пунктів роздачі, але стверджує, що кількість загиблих, про яку повідомляє ООН, а це понад 1000 осіб, завищена.
Массад часто чує про те, як жителі Гази гинуть дорогою до пунктів надання допомоги. Родич одного його сусіда загинув від ракетного обстрілу, коли йшов по їжу для своїх шістьох дітей.
У неділю парафіянин Баптистської церкви Гази написав Массаду про молодого віруючого, душеопікунством якого він займається. Цей новонавернений вирушив зі своїм 32-річним двоюрідним братом до пункту розподілу гуманітарної допомоги. Додому повернувся лише один із них. Двоюрідний брат помер від вогнепальних поранень у шию.
«Зараз у Газі навіть найпростіше рішення, прийняте людиною, таке як вирушити на пошуки їжі або перевірити будинок, може стати фатальним», – сказав Массад.
Айзекс зазначив, що в зоні бойових дій, якою є Газа, немає ефективного способу доставки гуманітарної допомоги. Багато проблем виникають із проблеми рівномірного розподілу. Samaritan’s Purse для розподілу гуманітарної допомоги співпрацює з кількома організаціями, включаючи Гуманітарний фонд Гази.
26 липня Samaritan’s Purse відправила до Ізраїлю вантажні літаки Douglas DC-8 та Boeing 757, на борту яких знаходилося майже 50 тон продовольства, уключаючи пакетики зі збагаченим арахісовим маслом. Третій літак прилетів уже цього місяця, і 6 серпня почалися поставки до Гази.
«Це просто складна ситуація, і зрештою її можна вирішити, лише доставивши на місця достатню кількість продовольства, щоб воно стало дуже дешевим», – зазначив Айзекс.
Гуманітарний фонд Гази сподівається збільшити кількість пунктів розподілу з 4 до 16. Вони працюватимуть позмінно протягом дня, щоб не збирати великих натовпів людей. Ізраїль призупинив бойові дії в деяких районах Гази, схвалив продаж частини імпортних продуктів харчування та почав скидати гуманітарну допомогу з повітря. Однак жителям Гази потрібно набагато більше продовольства, а в п’ятницю Ізраїль ухвалив план щодо захоплення міста Газа, унаслідок чого бойові дії посиляться, а розподіляти гуманітарну допомогу буде важче.
Для Массада доставка продовольства голодуючим – один із способів, яким церква може свідчити про свою віру перед сусідами, оскільки відкрито говорити про віру християни в Газі не можуть. Багато палестинців асоціюють християнство з Заходом.
«Хоча всередині церкви ми маємо певний ступінь свободи, за її межами християни повинні бути дуже обережними в тому, що вони говорять, як вони це говорять і коли вони це говорять», – каже Массад, який продовжує проводити онлайн-богослужіння для небагатьох членів церкви, які залишилися в Газі.
«Через це служіння, – сказав він, – ми показуємо, що християни піклуються про людей і що ми присутні тут, серед них, віддзеркалюючи любов Христа на практиці та зі співчуттям».
