Постійний лідер списків найпопулярніших біблійних віршів, Івана 3:16, можливо, не має нічого спільного з війною проти Росії.
Ісая 41:10 більш чітко говорить про воєнний час, і в багатьох інших країнах він також може похвалитися провідним становищем у списку.
Але в списку 10 найпопулярніших місць Писання в Україні (і у всіх інших країнах, згаданих YouVersion) відсутній Єремії 29:11: «Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію».
Лідери євангельських християн поділилися своїми роздумами про те, чому, на їхню думку, мільйони громадян у країні з православною більшістю знайшли натхнення саме в цих 10 віршах, і запропонували свої улюблені вірші, які проливають світло на життя в країні, що роздирається війною.
Ігор Бандура, заступник голови Всеукраїнського Союзу Церков євангельських християн-баптистів
Результати, опубліковані YouVersion, інформативні, надихають і водночас кидають виклик. Моє серце волає в унісон з кожним із цих віршів, оскільки вони відображають Божу любов як джерело життя, тоді як ми шукаємо сенси під гнітом війни. Не дивно, що Івана 3:16 посідає перше місце, адже цей вірш дає втіху під час втрат, страждань і простого виснаження, коли сили темряви озброюються проти тебе.
Біблія залишається нашим найдієвішим джерелом підбадьорення, мудрості та сили.
Можливо, Єремії 29:11 не потрапив до списку, бо хоча Бог не планує завдавати нам шкоди, це робить Росія, а можливі найближчі наслідки утримують українців від роздумів про віддалене майбутнє. Звісно, це випробування для віри. Моя ж віра підкріплюється іншим віршем, що не увійшов до списку. Це Захарія 9:12: «До твердині верніться, о в’язні надії! І сьогодні звіщаю: подвійно тобі поверну!»
Є два можливі варіанти інтерпретації цього вірша. По-перше, незважаючи на те, що ми є заручниками наших непереборних обставин, ми все одно маємо надію. А по-друге, що це Божа надія зробила нас в'язнями, і що ми не можемо жити по-іншому. І те, й інше вірно, і ми очікуємо цього обіцяного Богом «подвійно».
Максим Оліферовський, пастор Церкви братів-менонітів та керівник проекту в Multiply Ukraine, Запоріжжя
Те, що ці 10 біблійних віршів пересилали один одному в Україні найчастіше, мене анітрохи не дивує. Перші п'ять із них зосереджені на любові, захисті та силі, вони говорять про Божу турботу про нас під час багатьох труднощів, викликаних вторгненням. Найважливішим для мене було 1 Петра 5:7: «Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами», тому що я схильний жити майбутнім. Але за умов невизначеності війни навіть короткострокове планування стає неможливим. Потім Бог нагадує мені, що я маю спочивати в Ньому, що значно зменшує мій неспокій і стрес.
Другі п'ять віршів вражають тим, що вони, узяті разом, є молитвою про віру, святість і хоробрість. Дуже легко втратити ціль і піддатися депресії. Звичайно, нам потрібне зцілення, яке надходить через Боже Слово. Але ми також розуміємо, що крім фізичної війни в Україні, проти нас ведеться духовна війна, і ці вірші показують нам, як боротися.
Серце своє стережи, – зазначається в Приповістях. Шукайте ж найперш правди Його, – каже Матвій. Ці вірші допомагають нам дбати про своє психічне здоров'я й розрізняти серед безлічі думок правильну думку і відверту брехню, якою рясніють обидва види війни. Прихильність до істини Царства Божого – це будівельний висок для перевірки наших повсякденних дій.
Якби мені довелося додати до цього списку ще один вірш, це була б обітниця з Об’явлення 21:4: «І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре». Ми молимося за перемогу України й чекаємо на той день, коли наші скорботи закінчаться.
Валентин Синій, президент Таврійського християнського інституту, Херсон
Я розділив би вірші з цього списку за трьома темами. Перша – це втішна присутність Бога в 1 Петра, Римлянам, Филип’янами й особливо в Ісаї 40:10: «Правицею правди Своєї тебе Я підтримаю».
Друга група віршів – це засіб від страху та слабкості, викликаних російською агресією. Будь сильний та відважний, – читаємо ми в Ісуса Навина. Тимофій протиставляє Божу любов боязкості. А Послання до Филип'ян нам нагадує, що Бог дасть нам силу, якої ми потребуємо.
А третя група віршів нагадує нам про роль церкви в зруйнованому світі. Ми повинні виявляти Божу любов (Івана 3:16), шукати Його Царства (Матвія 6:33) і при цьому охороняти свої серця (Приповісті 4:23) і, відповідно, серця тих, хто нас оточує. Наш погляд на світ змінився, і оскільки церква задається питанням про теологію місії, це вже не дуалізм церкви та держави – тепер сюди також входить і суспільство.
Цікавою є відсутність віршів про зло, гнів і горе. Я часто чую, як цитують Псалом 108:8–9: «Нехай дні його будуть короткі; хай інший маєток його забере! Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою». У Новому Заповіті такі й подібні докірливі уривки відносять до Юди, і вони дали вихід нашим емоціям, коли ми закликали до Божої справедливості.
Сергій Рахуба, президент Місії Євразія
Україна проходить зараз через жорстоку війну, нав'язану Росією, і ми продовжуємо боротися за нашу свободу, незалежність і навіть за саме існування як нації. Третина нашого населення була змушена залишити свої домівки, тисячі людей було вбито, і ця зима – важкий час, наповнений не різдвяними піснями, а сумними мелодіями виживання та труднощів, особливо для невинних дітей, які опинилися в цьому хаосі.
У такому контексті Єремія 29:11, можливо, не дуже широко поширюється в Інтернеті, де YouVersion може відстежувати цитування, але можу вас запевнити, що цей вірш проповідується в церквах і відчутно допомагає мільйонам людей, які бачать його в дії.
Ці слова спочатку були адресовані єврейському народу під час вигнання та випробувань, а я вперше зрозумів їх значення 18 років тому, коли боровся з тяжкою хворобою та перспективою залишитися прикутим до інвалідного візка. Я був оповитий туманом розпачу, але ці слова розпорошили мою духовну дезорієнтацію й наповнили мене божественною впевненістю в тому, що Бог все ще має план щодо мого життя. Цей вірш назавжди залишився у моєму серці й з того часу став для мене маяком надії. Часто саме через біль та поневіряння Бог формує нашу віру.
Але коли батьки укладають своїх дітей спати в бомбосховищах, а нічне небо розривається балістичними ракетами, переконувати батьків у тому, що це Божі плани, які потрібні заради їхнього блага, здається чимось неймовірним. Богослов, можливо, зможе ясно витлумачити цей вірш, але втомлений український пастор, що невпинно дбає про нескінченні потреби своєї змученої війною громади, цілком імовірно, і сам сумніватиметься в його значенні. Йому важко буде його інтерпретувати, а можливо, він навіть ігноруватиме цей вірш під час онлайн-обговорень.
Я вважаю, що цей вірш закликає нас вірити в Боже провидіння й у те, що існує найвища Божа мета, навіть коли майбутнє України здається невизначеним. Але це також сильне джерело надії під час негараздів. Чи то на полі бою або в сім'ях, які зазнають поневірянь через хаос війни, цей вірш спонукає нас бути стійкими і покладатися на Бога в тому, що попереду нас чекають кращі дні, як Він і визначив.
Ці важкі дні – не кінець нашої історії.
Зрештою, цей вірш спонукає нас жадати й мріяти про невідоме майбутнє. Бог має плани на наше життя, але ми повинні відіграти свою роль у їх реалізації. Цей вірш стимулює наші зусилля до перемоги й готує нас до зцілення, відновлення та виходу з кризи, що, безперечно, знадобиться після закінчення війни. Єремія передбачає наше процвітання, і ми молимося й віримо, що воно настане незабаром.
