У неділю уряд президента Сирії Башара Асада впав під натиском не дуже згуртованої коаліції повстанських угруповань на чолі з Абу Мохаммедом аль-Голані, який колись був пов’язаний із «Аль-Каїдою». Асад утік до Росії, а прем’єр-міністр Сирії привітав повстанців. Голані у своєму посланні, адресованому релігійним меншинам, пообіцяв: «Сирія для всіх».
Можливо, але обіцянки іноді розходяться з дійсністю.
Джозеф Кассаб, генеральний секретар пресвітеріанського синоду Сирії та Лівану, розповів Christianity Today, що деякі християнські лідери вважали режим Асада оплотом стабільності та захищали його від джихадистів, яких підтримує регіональна влада.
Якщо згадати минуле лідера повстанців Голані, християни мають підстави для занепокоєння. У 2003 році він був пов’язаний з «Аль-Каїдою», і за його голову призначено винагороду в 10 мільйонів доларів як за людину, яку США та ООН визнали за терориста. У 2013 році Голані відмовився інтегрувати своє ополчення до Ісламської держави (ІДІЛ), що поставила за мету встановлення халіфату, проте він заявив, що Сирія має керуватися за законами шаріату.
У 2016 році Голані розірвав зв’язки з «Аль-Каїдою» й наступного року перейменував своє угруповання на «Хайят Тахрір аш-Шам», що в перекладі з арабської означає «організація за визволення Сирії». У той час як Росія та Іран допомагали Асаду залишатися при владі, а США боролися з ІДІЛ, використовуючи військові бази на курдському північному сході, пов’язані з Голані повстанські угруповання контролювали лише мухафазу Ідліб поблизу кордону Сирії з Туреччиною.
Голані силоміць консолідував владу, а потім змінив свою військову форму на діловий костюм. У 2021 році в інтерв’ю американському журналісту він сказав, що якщо його рух візьме владу, він не загрожуватиме Заходу. Голані запевнив сирійських християн у безпеці, і вчора церкви було відкрито. Однак у багатьох церквах людей було менше, ніж зазвичай.
Кассаб каже, що сирійські християни зосередилися на тому, щоб бути продуктивними громадянами своєї країни, сприяти освіті та поступово впливати на своїх співгромадян за допомогою етичного способу життя та демонстрації біблійних цінностей. Дехто свого часу підтримав режим Асада й виграв від цього, як і всі інші прихильники режиму. «Це не найкращий поворот у житті, – сказав Кассаб, – але тоді він був найкращим із доступних».
Насамперед лідер повстанців Голані увійшов у двір збудованої у восьмому столітті мечеті Омейядів у Дамаску й оголосив свій тріумф «перемогою цього ісламського народу». Приблизно в цей час в одному з районів із звивистими провулками під назвою Баб-Шаркі, де, за відомостями New York Times, проживають переважно християни, багато з яких підтримували Асада, «біля входу до своєї квартири стояв 59-річний Віктор Даулі з сигаретою в руці. Коли проїжджала вантажівка з сирійськими повстанцями, пан Даулі помахав їм рукою. Один повстанець із гвинтівкою, що згорбився в кузові вантажівки, кивнув йому у відповідь».
Журналісти Крістіна Голдбаум та Хвайда Саад зазначили, що «в районі витає почуття занепокоєння, а люди тут ходять по лезу бритви. Дехто причаївся й не виходить із дому. Інші, як пан Даулі, кажуть, що вони таємно підтримують повстанців від початку їхнього наступу. … Коли один із сусідів проходив повз, пан Даулі крикнув йому: “Доброго ранку, поздоровляю!” Чоловік кинув на нього порожній погляд, а потім поспішив у найближчий провулок».
Арут Селімян, президент вірменських протестантських церков у Сирії, стурбований. Він сказав Christianity Today: «Будь-яке зниження рівня насильства – це бажаний крок уперед, але немає ясності щодо того, що збирається робити опозиція».
Так, 14-річна громадянська війна в Сирії, унаслідок якої загинуло півмільйона людей, а половина 23-мільйонного населення була змушена залишити свої домівки, схоже, закінчилася. Але хто вийде переможцем?
Керівник пресвітеріан Джозеф Кассаб побоюється лівійського сценарію, де конкуруючі повстанські угруповання роблять невдалі спроби «поділити пиріг» свого успіху й знову розпалюють внутрішній конфлікт. У 2011 році в Лівії, як і в Сирії, мирні протести переросли в збройну боротьбу. Але Асад залишився при владі, а лівійці вбили Муаммара Каддафі й почали воювати один з одним у громадянській війні. З того часу Лівія географічно розділена навпіл, а регіональні гравці, такі як Туреччина та Єгипет, підтримують лояльні до них сторони.
Related
