Її мати померла від раку. Її батька вбили на війні. Коли її будинок на Донеччині був зруйнований російською ракетою, українські солдати під час відступу вивезли восьмирічну сироту, її бабусю, дідуся й дядька та передали їх волонтерам від Чернівецької біблійної семінарії (Чернівці – місто на заході України, за 1100 км від Донецька).
Все їхнє майно складалося з одягу, що вони мали на собі.
Їх розмістили в тимчасовому житлі, а минулого місяця дядька забрали на фронт. Дівчинку відправили до християнського табору, а семінарія, яка перетворилася на центр для внутрішньо переміщених осіб, робить усе можливе, щоб якось їм допомогти.
«Ми не думали, що служіння біженцям буде такою складною справою, – каже Василь Малик, президент семінарії. – Але незалежно від того, наскільки це важко, ми можемо допомогти їм хоча б щодо підтримки гідності».
Це командна робота, але реальні потреби набагато перевищують наявні у них можливості.
Альянс «Україна без сиріт» мобілізував 3000 волонтерів і надає можливість тимчасового проживання для 6000 осіб, переважно жінок та дітей. Організація евакуювала 38000 осіб, дві третини з яких – сироти. Близько 59000 осіб отримали гуманітарну допомогу.
«Коли розпочалася війна, всі зосередилися на тому, як на неї реагувати, – каже Руслан Малюта, колишній президент Альянсу, а тепер координатор у проекті «Одна надія». – Але потім ми усвідомили, що війна так швидко не закінчиться, що масштаби кризи є величезними і що наша реакція потребує спільних зусиль».
З цією метою Всесвітній Євангельський Альянс (ВЄА) в квітні запустив ініціативу The Response-Ukraine Special Taskforce (TRUST) («Реагування – українська оперативна група») на чолі з Малютою. Для координації гуманітарної роботи з біженцями Альянс «Україна без сиріт» об'єднався з українськими баптистами, п’ятидесятниками та сімома іншими церквами й церковними організаціями, а також з десятьма регіональними партнерами з Польщі, Молдови, Словаччини, Угорщини й Румунії.
«Найбільш обнадійливим є те, що церкви працюють разом, незважаючи на деномінаційні рамки, – сказав пастор із Румунії Кріс Гесс. – Божий народ приєднується до нас, ми маємо волонтерів з усього світу». Наприклад, волонтери з Аргентини надіслали 20000 тонн рису.
Дані за березень і наступні місяці показують, що в цій євангельській християнській мережі зараз працює близько 64000 волонтерів. Тимчасове житло надається для 271000 осіб. 346000 людей було евакуйовано, і близько 600000 отримали різного роду гуманітарну допомогу. На виконання різних гуманітарних заходів партнери отримали понад 1,1 мільйона доларів.
«TRUST виконує ті самі завдання, що й професійні гуманітарні організації, але не для того, щоб конкурувати з ними чи створити ще одну організацію, яка надає гуманітарну допомогу, – каже Томас Ширрмахер, генеральний секретар ВЄА. – TRUST – це свого роду міст».
Але, незважаючи на всі зусилля, за даними ООН сумні факти є такими: 6,2 млн. осіб потребують житла, 10,2 млн. – їжі та 12,1 млн. – медичних послуг.
«Люди вкрай втомлені, – сказав Рафал Пекарскі, який працює в Proem Ministries, Польща. – Польські ресурси закінчились. Ми не хочемо конкурувати один з одним, ми хочемо бути добрими розпорядниками того, що нам можуть передати ваші країни, ваші церкви».
У травні Пекарські разом із 72 іншими лідерами з 22 європейських країн об'єдналися в ініціативу «Співпраця християн для України» (СХУ), яка зайнялася вирішенням існуючих проблем. Малюта теж був там, оскільки обидві ці ініціативи, СХУ та TRUST, об'єднали окремих людей, які раніше не взаємодіяли один з одним.
Спочатку співпраця між ініціативами була мінімальною, оскільки СХУ координувала зусилля по Європі, а TRUST працював через канали в Україні та сусідніх країнах. Але згодом Малюта увійшов до керівництва СХУ, щоб посилити координацію.
Війна йде вже шостий місяць, і довгострокові потреби змінюються. Але для багатьох залишається відчуття якоїсь паралізованості.
«Ти начебто фізично відчуваєш, що розвалюєшся на частини. Безсоння чи, навпаки, постійна сонливість. Нічні кошмари. Розум людини не здатний стерти жахливі спогади, – розповіла журналу Insights Journal, що видається ScholarLeaders, Марина Ашихміна, віце-ректор Таврійського християнського інституту (ТХІ), психолог із досвідом надання допомоги людям із посттравматичним синдромом. – Ми всі стоїмо на колінах і молимося».
«Структура мого життя зруйнована, будувати довгострокові або навіть середньострокові плани практично неможливо, – сказала в інтерв'ю тому ж журналу, котрий публікує богословські освітні матеріали, Таня Герасимчук, асистент зі зв'язків із громадськістю Одеської богословської семінарії. – Почуття, яке відчуваю я, як і багато інших українських жінок, – це невпевненість у завтрашньому дні».
За словами Малюти, продукти харчування, медикаменти та житло, як і раніше, є життєво важливими потребами. Але наша співпраця вможливлює формулювання нового бачення.
На передній план виходить емоційна травма. Міністерство охорони здоров'я України вважає, що близько третини всього населення потребуватиме допомоги психологів. Партнер ініціативи TRUST під назвою Save Ukraine (Урятуйте Україну), окрім волонтерів-медиків і юристів, також направляє до країни 12 психологів, які мають надати допомогу близько 32000 осіб.
До третього дня війни Європейське співтовариство свободи (ЄСС), яке також співпрацює з ініціативою, роздало на пунктах перетину кордону 100000 брошур, які попереджають українців про проблеми торгівлі людьми. Зараз, коли злочинці переключили свою увагу на людей, які щойно осіли в Європі, ЄСС стало, крім іншого, займатися наданням допомоги людям з емоційними травмами, щоб зміцнити найбільш уразливих із них. Їхні «найкращі рекомендації» були передані в ООН і місцевим церквам.
Але, за словами Олександра Зібарова, національного директора християнської некомерційної організації Cru, ще більше проблем виникає з внутрішньо переміщеними особами в Україні. Із 6 мільйонів біженців у Європі 3,8 мільйона одержали тимчасовий захист від різних національних урядових організацій. Cru допомагає цим біженцям також, проте більша частина їхніх «жовтих коробок» із чотиритижневою гуманітарною допомогою (кожна з яких містить євангельську звістку) поширюється в Києві та центральній частині України.
Багато хто з раніше евакуйованих повертається. Зібаров так пояснює їхню мотивацію: «Чи треба мені бідувати тут, серед чужих людей, чи краще повернутися й зробити щось для свого міста?»
ООН підрахувала, що 4,2 мільйона біженців перетнули кордон у бік України, проте, як попереджає організація, це не одне й те саме, що зміна постійного місця проживання. Крім того, переміщені особи приїжджають із дітьми, якими теж потрібно займатися.
Тому ще однією з подій середньострокового плану стало відкриття літніх таборів, закритих через епідемію коронавірусу. Місія Євразія через свою мережу «Табір надії» надає допомогу більш ніж 20000 молодих людей з емоційними травмами.
Ще 1000 осіб обслужить табір «Карабін».
«Вони матимуть можливість знову стати дітьми й не боятися звуків сирен і бомбардувань, – каже Вадим Кулинченко з «Нашої спадщини», партнерської організації ініціативи TRUST. – Діти будуть у безпеці й матимуть змогу почути надію, яку дає Євангелія».
Окрім іншого, табори є підмогою й для батьків, у яких з'являється час для роботи та відновлення свого життя. «Наша спадщина» й багато інших організацій збирають гроші на ремонт зруйнованих дахів, який потрібно зробити до того, як підуть дощі та почнуться холоди.
За словами Сергія Рахуби, президента Місії Євразія, через російські обстріли ця потреба переходить у розряд найважливіших середньострокових потреб. Він каже, що теплогенеруючі установки, які опалюють і подають гарячу воду в житлові будівлі, свідомо руйнуються росіянами. Так само руйнуються склади з гуманітарною допомогою. Все це робиться, щоб сіяти страх і страждання.
«Якщо війна затягнеться до зими й ці проблеми не буде вирішено, – каже Рахуба, – це стане катастрофою для мільйонів людей в Україні».
І для пастирів, що допомагають їм. У червневій резолюції відзначається роль священнослужителів у довгостроковому відновленні країни.
«Церкви відіграють ключову роль у реагуванні на поточні події, а в церквах є важливою роль керівництва, – сказав Малюта. – Багато пасторів пройшли через страшні речі, ми повинні підтримати їх, щоб вони могли продовжувати своє служіння».
Конкретні програми ще не реалізуються.
Але пастори продовжують служіння. Один із них, який несе служіння на півдні України, розплакався, коли волонтери привезли картоплю. Він сказав, що в їхньому районі ось уже багато днів не було їжі.
«Війна робить надзвичайно важливою присутність добра та демонстрацію милосердя, – сказав Insights Journal президент ТХІ Валентин Синій. – У цих обставинах лідерство відіграє важливу роль, не політичне лідерство, а лідерство в малих групах».
Україна зараз накопичує наступальний потенціал, щоб звільнити окупований чорноморський порт Херсон, рідне місто ТХІ, а також інші південні території, захоплені росіянами. Зброя далекого радіусу дії, яку поставляє США, дозволяє українській армії уражати склади боєприпасів далеко за лінією фронту.
Аналітики стверджують, що це сповільнює російський наступ на Донбасі й може стати вирішальним фактором у найближчі тижні.
Тим часом українські євангельські християни об'єднуються в служінні, але також просять допомагати і їм.
«Прихожани наших церков у цих країнах кинулися на допомогу з ревністю, – сказав Ширрмахер. – При цьому церкви потребують молитов і фінансової підтримки з різних країн».
ВЄА рекомендує спрямовувати ресурси та зусилля на підтримку сиріт, пасторів та житлових програм через TRUST.
«Люди не чекають, доки закінчиться війна, вони відновлюють свої міста, – каже Малюта. – І зараз потрібно реагувати не лише на найнагальніші потреби, а й закладати довгострокову основу для відновлення».
